|
|
Історія
Найменування Арламув виводиться від слова ˛Арламан˛ - мандрівець, тому що
ця територія первинно була заселеною племенами кочивників Волохів і Татарів.
Спочатку Арламув був королівською власністю. Пізніше, як власність Гербуртів,
був частиною добромільського ключа. В 1623 році в арламовському дворі захищався
перед Козаками Александер Фредро. Безлюдна територія від 70 – х років була
власністю Уряду Ради Міністрів. Комфортний відпочинковий комплекс, який
тут створено, розміщений на відстані 30 км від Перемисля і в такій самий
від Утсрик – Дольних, знаходився на пагорбі, висота якого 590 м над рівнем
моря, відпочатку мав навіть спеціальне місце для приземлення, що через багато
років підкреслювало винятковий характер комплексу і вказивало на його особливий
ранг. Довколишні ліси Карпатської Пущі, багаті різноманітними породами тварин,
багато разів були місцем легендарних ловів з участю найвищої влади і закордонних
гостей. Однак виняткової слави додало йому інтернування тут, від травня
до листопада 1982 року, Леха Валенси. Апартамент № 52, в якому він проживав,
і сьогодні викликає цікавість багатьох людей. Тепер, очевидно, можна його
не тільки побачити, але і мешкати в ньому. Зрештою – дуже вихідно, тому
що в склад його входить дві великі кімнати, елегантна вання кімната і балкон,
з якого розгортаєтся захоплюючий краєвид. Подібне зацікавлення викликують
також ще два інші апартаменти – перший із них, позначений номером 56, знаходиться
на другому поверсі головного будинку Арламова, охоплює дві комфортабельні
кімнати, дві ванні кімнати, салон з елегантним буфетом і трьома кольоровимим
диванами, а також аж два розлогі балкони. В таких то умовах відпочивав колись
м. ін. Петро Ярошевіч, але про те пам`ятають тільки нечисленні. Майже так
само є влаштуваний апартамент № 76 на третьому поверсі, асоцюваний з перебуванням
Едварда Гєрка.
Треба звернути увагу на зал для бриджа, який знаходиться на першому поверсі,
влаштуваний в оригіналні меблі із передвоєенного салону маршалка Юзефа Пілсудського:
стильний круглий стіл, вісім вигідний крісел і два дивани. В конференційному
залі ˛Мислівському˛, який є поруч, з довгим столом, одинадцятома шкіряними
кріслами і бібліотечним стелажом, проводили коференції, м. ін. Едвард Гєрек
з Йосіфом Броз – Тіто.
У Арламові полювали не тільки наші впливові особи, але і також численні
гості з - за кордону. В 1976 році президент Франції Валері Жіскард Дестань
уполював прегагного оленя - за думкою заступника старшого лісничого Державного
лісового господарства Бірча – Станіслава Рембіша – уполюваний був, імовірно,
рекордсменом з огляду на вигляд і роги. Був подарованим президенту Франції.
Тут полювали: президент Югославії Йосіф Броз – Тіто, Еріх Гонекер, родич
королеви Англії Єлизавети ІІ, брат Могамада Рези Паглавєго, Франць Юзеф
Штраус.
Про виняткові цінності комплексу, його захоплюючі легенди і багато інших
таємниць можна прочитати у книжці В`єслава Біалковського ˛Арламув без завіси˛.
...Шапка невидимка протягом багатьох років точно затаювала два місця
у Польщі, позначені криптонімами W - 1 і W – 2. Втаємничені знали що Ланьск
біля Ольштина і Арламув в Бещадах були відпочинково – мисливськими комплексами,
доступними тільки найбільш близькій партійно – урядовій еліті. Пеереловська
(Польська Об`єднана Робітнича Партія – від перекладача) вершина влади
пригощувала туда не тільки голови держав комуністичного блоку, але також
презиентів, прем`єрів – міністрів і коронувані голови із Заходу. Там спілкувано
про політику, бенкетувано і полювано, навіт на – ведмеді і зубри. Підчас
воєенного стану Арламув вибрано як місце інтернування першої голови ˛Солідарності˛...
˛Арламув без завіси˛ В`єслав Біалковський.
Попри минаюих років і змін, які виникнули, найменування Ардамув для
багатьох постійно звучить таємничо, і важко тому дивуватися, якщо аж до
1990 року не було його на ніякої із загально доступних картин. Ця особлива
таємничість могла гарантувати відпочиваючим тут державним сановникам і
їх спеціальним гостям безпеку і спокій.
Після переломних організаційних змін Арламув дістав нове обличчя і додаткові
цінності.
|
|